День Перемоги

Старший лейтенант

Костін Андрій Юхимович

Призваний у ряди Червоної Армії в 1935 році. Служив у прикордонних військах на естонському кордоні. Після закінчення строкової служби залишився в рядах Червоної Армії. Коли почалася війна, обіймав посаду начальника зборів з підготовки вогневиків-методистів.

Учасник Великої Вітчизняної війни з 22 червня 1941 року по травень 1943 року. Учасник оборони Ленінграда з 1941 по 1943 ріки. З травня 1943р. по травень 1944р. – слухач курсів КУОС при Харківському кавалерійському прикордонному училищі. З травня 1944 по 1947 рік – начальник прикордонної застави 107-го загону.

Демобілізувався в 1947 році. Нагороджений медалями: "За оборону Ленінграда", "За бойові заслуги", "За перемогу над Німеччиною" та іншими ювілейними.

Капітан

Стецьков Федір Афанасійович

(крайній праворуч)

Закінчив офіцерську школу НКВС і працював в органах МВС Рівненської області до початку війни.

Учасник Великої Вітчизняної війни із самого її початку. У складі Південно-Західного, а потім Донського фронтів брав участь у Сталінградській битві.

Наприкінці 1942 року в боях за місто Калач-на-Дону загинув смертю хоробрих.

Майор

Глухенький Яків Савелійович

У ряди Червоної Армії призваний у 1940 році. Служив у Забайкаллі. Червоноармієць, молодший командир, старшина. Спочатку війни присвоєне офіцерське звання. Працю¬вав у політуправлінні Забайкальського фронту.

Із січня 1944 року на фронті. Був на посаді парторга дивізіону, потім заступником командира батальйону по політичній частині.

Брав участь у звільненні Білорусії, Польщі. Учасник штурму Берліна.

За мужність і героїзм, виявлений на полі бою, нагороджений урядовими нагородами: двома орденами Червоної Зірки, медалями "За бойові заслуги", "За звільнення Варшави", "За перемогу над Німеччиною" та іншими ювілейними.

Майор

Стародубець Іван Ісакович

1918 року народження. Закінчив Жадівську середню школу в 1933 році. У 1938 закінчив авіаційне училище, маючи звання технік-лейтенант.

Учасник Великої Вітчизняної війни із самого її початку і до кінця.

Закінчив війну, отримавши звання майора.

Пішов у відставку в 1960 році.

Лейтенант

Глухенький Іван Савелійович

У Червону Армію призваний 26 червня 1941 року. У червні 1942 закінчив Харківське училище, у вересні виїхав на Брянський фронт як командир танка Т-34. Отримав поранення.

За мужність і героїзм, виявлені на полі бою, нагороджений урядовими нагородами: орденом Червоної Зірки, медаллю "За бойові заслуги" та іншими ювілейними.

Капітан

Шевкопляс Роман Якович

Учасник фінської та Великої Вітчизняної воєн.

Спочатку воював на Півночі у винищу-вальному авіаційному полку, охороняв стратегічну дорогу на Мурманськ, брав участь в Орловсько-Курській битві.

Дорогами війни дійшов до Берліна. Один із тих, хто, дійшовши до Берліна, був у Рейхстазі й залишив свій підпис на його стіні.

За бойові заслуги нагороджений дванадцятьма орденами й медалями.

Лейтенант

Воробей Олександр Данилович

1916 року народження. 1938 після закінчення Жадівської неповної середньої школи пішов навчатися в Новгород-Сіверський педагогічний технікум. З березня 1934 по жовтень 1939 року працював учителем Жадівської неповної середньої школи.

9 жовтня 1939 року призваний до Червоної Армії. Війну зустрів у званні сержанта. У вересні 1941 був тяжко поранений. Коли видужав, направили до Подільського артилерійського училища. У травні 1943 року закінчив його у званні лейтенанта. Із серпня 1943 – командир батареї. У боях за Севастополь нагороджений орденом Червоної Зірки. У квітні 1944 року важко поранений і після видужання був демобілізований.

З 1944 по 1948 рік працював у Жадівській семирічній школі, потім директором Машівської середньої школи.

Лейтенант

Павленко Григорій Августимович

1915 року народження. У 1935 закінчив Глухівський медичний технікум. З липня 1941 по травень 1945 року знаходився в діючій армії на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Фронтовими дорогами пройшов від Сталінграда до Берліна. Командир санітар¬ного взводу, військовий фельдшер – така його військова спеціальність. Сотням поранених бійців, винесених із поля бою, надана була ним перша медична допомога.

За мужність і відвагу, виявлені на полі бою, нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня, медалями "За відвагу", "За бойові заслуги", "За перемогу над Німеччиною" та іншими ювілейними.

Капітан

Воробей Степан Карпович

У Червону Армію призваний у 1941році. У Вітчизняній війні брав участь з перших днів і до її закінчення.

Дорогами війни пройшов шлях від Північного Кавказу до Берліна в складі 22 артполку 72 стрілецької дивізії частин Південного та інших фронтів.

За бойові заслуги нагороджений двома орденами Червоної Зірки, медалями: "За бойові заслуги", "За оборону Кавказу", "За звільнення Варшави", "За взяття Берліна", "За перемогу над Німеччиною" та іншими ювілейними.

Капітан

Костін Петро Андрійович

Народився 1922 року. Закінчив Жадівську неповну середню школу. У Червону Армію призваний у 1941. Закінчив військово-інженерне училище ім. Жданова.

Учасник Великої Вітчизняної війни з квітня 1942 року і до її закінчення. Учасник Яссо-Кишинівської операції. Брав участь у звільненні Польщі, Румунії, Чехословаччини. Був на різних посадах.

За зразкове виконання завдань командуванням нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, Червоної Зірки, медаллю "За бойові заслуги" та іншими ювілейними.

Гвардії капітан

Пичевський Федір Григорович

Народився 1907 року. Закінчив неповну Жадівську середню школу. З 1938 – секретар сільської ради.

Призваний у Червону Армію в 1941 році. З вересня 1941 – політрук роти. Учасник оборони Москви, тричі поранений. З березня 1942 – командир батареї мінометів (катюш). Учасник Сталінградської битви. Брав участь у звільненні Полтавської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської й Одеської областей. Учасник звільнення Румунії, Угорщини, Болгарії, Австрії, Югославії.

Демобілізований у званні капітана. Має урядові нагороди: орден Вітчизняної війни І ступеня, орден Червоної Зірки; медалі "За оборону Сталінграда", "За звільнення Белграда", "За взяття Будапешта", "За взяття Відня", "3а перемогу над Німеччиною" та інші ювілейні.