Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка

 Вітаю Вас  Гость | Группа "Гости"

Наша адреса:
Чернігівська обл.
Новгород-Сіверський р-н.
с. Жадове вул. Центральна, 28
Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів
імені Т. Г. Шевченка
телефон: 2-34-86
Ел. пошта:
Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів імені Т.Г.Шевченка
До 75 річниці Перемоги
 До 75 річниці Перемоги
Дистанційне навчання
 Дистанційне навчання
Меню сайту
Знайти на сайтi
Профiль
Вівторок
19.03.2024
05:17

                         
               
               
     
Статистика

Всього користувачів: 2516

Нових за місяць: 0

Нових за тиждень: 0

Нових вчора: 0

Нових сьогодні: 0


Статистика материалов:

Новин: 320
Фотографій: 4499
Коментарів: 20

Зараз на сайті: 2
Невідомих: 2
Користувачів сайту: 0


Міні-Чат
Погода
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Сайти ЗЗСО району
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 

Головна » 2010 » Березень » 16 » Зустріч з вишивальницями
19:31
Зустріч з вишивальницями
О, земле рідна, краю мій вишневий, Гартований в тугих вітрах століть, На ці й на вікові дерева





















Пісня «Зеленеє жито»

Ведучий 1. Сьогодні ми зібралися у цьому залі, щоб провести зустріч з чудовими жінками нашого села майстринями-вишивальницями.

Ведучий 2. Побачимо їх прекрасні роботи, отримаємо насолоду від зустрічі і послухаємо розповідь про те, як народжувалась ця краса.

Учень 1. О, земле рідна, краю мій вишневий,

Гартований в тугих вітрах століть,

На ці й на вікові дерева

Не раз дивились прадід мій і дід.

Бо їм, як і мені, було б їх треба

У гожий час і в пору лихоліть.

Не можна жити без землі і неба,

Без віри і мети не можна жить.

Ведучий 1. Поки є небайдужі люди, не піде у забуття мистецтво народних майстринь, творців прекрасних візерунків. Воно стало безсмертним пам’ятником творчості й талановитості сучасної молоді.

Учень 2. Хай стелиться вам доля рушниками,

І хай завше квітує білий цвіт.

Ведучий 2. Скільки зустрінеш рушників, і які вони всі гарні! Істинно, зайдеш до оселі, а в ній, як у вінку, всі стіни цвітуть. Хата - це обличчя жінки, господині, матері. У цій хаті світлій, теплій, завжди відкритій для добрих людей, зберігалися і передавалися най­кращі сімейні традиції. В цій хаті виховувалися щирі, працьовиті, чесні люди. Тепер ми живемо кра­ще, заможніше. Але чому ми так збідніли духовно? Чому соромимося прикрашати свої віконниці, вишити і повісити на покуті прадавній рушник?

Виконується «Пісня про рушник »

Ведучий 1. - Скажіть, де ви придбали таку чудову вишивку?

- Це бабусина пам'ять, я її бережу як родинну святість.

Вишивка – це схвильована розповідь про думки та почуття людини, поетичне осмислення життя, світ натхненних обрядів, що сягають своїм корінням далекого минулого.

Учень 1. Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне,

Лиш той, майбутнє

Вивершить прекрасне!

Учень 2. Мамина пісня, отчий дім, дідусева казка, бабуси­на вишиванка, незамулена криниця,з якої пили во­ду чумаки - це наша родовідна пам'ять, наші сим­воли, наша історія. Чи ви зваєте, що рушник іздавна слугував не ли­ше окрасою світлиці. На вишиті рушники приймала повитуха немовля. На щастя, на долю давала мати його, коли виряджала в дорогу сина. Всім, хто вирушав у далеку дорогу, вони нагаду­вали: там земля мила, де мати народила.

Учень 3. У чарівну силу рушника вірили як у доброго чу­додія , що оберігає від усякого лиха. Спитаєте, звідки ж то узятися такій силі? А сила рушника у його візерунках. Рушники можна читати так, як читають книги. Треба лише розумітися на орнаментах. Як цікаво читати рушники. Існує коріння, що сягає гли­бини століть, у них закладена мудрість століть.

Учень 4. З прадавніх вижухлих віків.

Бере початок рід наш славний.

Мій пращур був із козаків,

яких боялись шляхта й пани.

Ще від прадіда й отця із роду в рід

жива й священна козацька волелюбність ця -

Передавати дітям в генах.

Учень 5. На кожному рушникові є такі собі крайчики-кривульки. То є знаки води. А де вода - там життя. Чотирикутники - то символи Сонця. Листя – то діти, гілки – батько з матір'ю, стовбур – діди, корні прадіди, що жили 100 чи 200 років тому.

Учень 6. З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не звести,

Без стремнини човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

Що перша квіточка –то рідний батечко,

а дpyra - то piднa ненька.

Учень 7. Думки і бажання ваші, коли вишиваєте, мають бути чисті, добрі, радісні. Тоді й у рушнику буде чарівна сила. А ось - дерево життя, найдавніший орнамент українського рушника. Ця прекрасна квітка - її верхня частина - то сфера богів, нижче - життя людей і всього сущого на землі, а на долі - коріння - початок світу. На рушнику і квіти калини, і дубове листя - то поєднання краси і сили. І пташиний світ: півень, зозуля, голуб, сорока. соловей. Бачите, як цікаво читати рушники. Віднині, всі знатимете, як добре мати їх в своїй оселі. І вишивати його треба з чистою думкою, світлою душею, з піснею.

(Виконання пісні «Мамина сорочка»)

Учень 8. У всьому є своя краса

краса ж завжди крилата),

Ні, не летить у небеса оця звичайна хата.

Вона - не палац золотий, не хмародеру буря,

Але росли, росли у ній Шевченко і Петлюра,

Усі віки у ній жили, у ній молилась мати.

Будуйте ж палаци нові, і не забудьте хати.

Ведучий 1. Хата - оселя – це берегиня, усе, що в ній є, що нажили, що приберегли від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися і освятилися. В кожній оселі було багато рушників, а на їх кінцях - обереги. Це добрі охоронці оселі. Часто на рушниках вишивали кали­ну - оберіг, який зігрівав оселю. Берегиня, обере­ги - ваші давні символи. Їхнє коріння сягає глибин століть, у них закладена мудрість століть. Саме в бе­регині мати розповідала своїй дитині про найдорож­че для їхньої родини, вчила своє дитя добру, повазі до старших, любові до рідної землі, яка вас годує. В берегині дівчата збиралися на вечорниці, де вишивали необхідні речі, співали пісень, і взнавали багато нового, корисного.

Ведучий 2. На сцену запрошується молода рукодільниця, гарна жінка й добра матір своїх дітей – Ткаченко Наталія Іванівна. Вітаймо її!

Ведучий 1. До нас завітала мудра людина, гарна господиня, чудова майстриня – вишивальниця Гавриленко Валентина Іванівна. Просимо Вас на сцену.

Ведучий 2. Запросили ми на зустріч і свою вчительку, яка не тільки вміє вчити дітей, а ще й чудово плете гачком різні вироби, дуже красиво вишиває хрестиком. Це Бойко Ольга Іванівна.

Ведучий 1. А зараз на сцену запрошується невтомна трудівниця. Вона і шиє, і в’яже, і смачні пиріжки пече. Це шановна Мигда Надія Михайлівна!

Ведучий 2. На сцену запрошується добра та любляча мати, ніжна та лагідна бабуся 4 онуків, вправна рукодільниця – Купрієнко Ніна Василівна.

Ведучий 1. Коли зайдеш до хати цієї жінки, то зачаруєшся красою її вишиванок. Це і скатертини, і рушники, картини, завіски, сорочки. Цю майстриню звуть Ольга Романівна Тарасенко. Вітайте її!

Ведучий 2. Хороша, добра, ніжна, а також лагідна й привітна любителька народного мистецтва – вишивання – Бідна Тетяна Іванівна. Просимо Вас на сцену.

Ведучий 1. Ви бачите виставку чудових робіт цих гарних людей. Все вони вміють робити. А зараз ми просимо їх розказати нам про таємниці своєї майстерності.

Виступ майстринь.

Ведучий 2. Слово надається Бойко Ользі Іванівні.

Ще з шкільних років люблю вишивати. Це у мене , мабуть, від бабусі і мами, які, скільки я пам’ятаю, любили вишивати, прясти, ткати. Зараз, коли маю більше вільного часу, щоб мати змогу зайнятися улюбленою справою, захоплення не має меж.

Я вишиваю хрестиком, сніжинкою, болгарським хрестом по домотканому полотні, по конві, по фабричному полотні. Так вишиті мною полотна «Іісус Христос», «Ангел – захисник дітей », Ікони «Богородиця з немовлям », « Мати Божа », «Богородиця невпинної допомоги », « Ангел – охоронець », «Святий Миколай». Чому я обрала таку тему? Тому, що у людини повинна бути віра в душі, віра в щось світле. Для мене – це і є наші пращури, наші обереги. Можна ходити до церкви, дивитися на ікони, але не мати віри. Є в мене й пейзажні вишиванки ( «Літній пейзаж »), вишиванки до художніх творів (« Запорожець за Дунаєм » Гулака-Артемовського, «Катерина» до Шевченкової поеми ), до фольклорних («Несе Галя воду»), солдатки, рушники весільні й із старовинним орнаментом, які я дарую родичам і друзям на щастя і долю.

Вважаю, що це не марна трата часу, а відпочинок, який дає насолоду від створеного своїми руками, навіть лікує зір, приносить задоволення від такої краси не тільки собі а й людям. Мені здається, ніби я малюю ниткою по тканині.

Ведучий 1. Любі гості! Ми старанно готувалися до зустрічі з вами, підготували пісні, вірші, щоб потішити вас і розвеселити.

Ведучий 2. Розпочинає її сценка «Лагідна» за участю Тищенко Катерини й Долгорука Олександра. Цим номером ми хочемо привітати шановну Валентину Іванівну.

Ведучий 1. Прийміть у подарунок, шановна Ольго Романівна, інсценізовану пісню «Ой, там на товчку» у виконанні Сенченко Юлії, Понамаренка Олексія й дівчат:Біди Олени й Гапоненко Галини.

Ведучий 2. А для шановної Надії Михайлівни прозвучить пісня у виконанні Швед Тетяни «Місяць».

Ведучий 1. Учениці 8 класу Бурковець Оксана й Костіна Аліна пропонують вашій увазі гумористичну сцену «Викобеньки».

Ведучий 2. Танець у виконанні дівчат Коваленко Оксани та Полторацької Яни даруємо Вам, шановна Ніно Василівно.

Ведучий 1. Сценку «Буся» покажуть учні 8 класу Романенко Сергій та Швед Тетяна для шановної Наталії Іванівни.

Ведучий 2. Шановні гості, наші батьки, вчителі! Дякуємо вам, що ви знайшли час для нашого спілкування.

Дякуємо за щоденні турботи,

за добро, яке ви зробили

і робите для нас.

Побажаємо вам сто років жити

без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа, назавжди!

Пісня « Рушничок » (виконує Швед Оксана )

Переглядів: 2246 | Додав: Kostin21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar