Твір на шкільний конкурс «Проба пера»
Зима... Ця прекрасна пора року завжди зачаровує людей своєю крижаною красою. Білосніжний сніг, який так яскраво виблискує на сонці, один з найкращих її дарів. Це зимове срібло дуже естетично виглядає в лісах, особливо хвойних, адже там так багато вічнозелених красунь.
Але не для всіх ця пора року така казкова. Для тварин цей період дуже важкий, адже їжу стає все важче здобувати. Як хижим, так і травоїдним тваринам, доводиться нелегко. Для них – це справжня боротьба за життя. Але якби ж тільки нестача їжі була їх єдиною проблемою!
З лісу пролунало декілька пострілів. Трохи згодом почулося пронизливе скуління. Це була погоня за вовком. Мисливці, почувши, що в цих лісах водиться вовк, відразу вирушили на полювання. Вони хотіли отримати гарний трофей і заодно розважитись. Для них це була звичайна справа, а для цього одинака – фатальна зустріч. «Звірів» було шестеро, із собаками та рушницями. Вовк один. Хвостатий не нападав на людей, не хотів він чинити їм шкоди. Але жити – хотів. Тому й почалось переслідування. Мисливцям удалось поранити звіра, але не збити з лап. Незважаючи на рану, лісовий володар чіплявся за життя, як тільки міг. Хвостатий зміг трохи відірватись від переслідувачів, та не надовго, адже собаки скоро спіймають його запах. Сіроманець вибрів на лісову галявину. Сніг там був гладенький і невинний. Тільки втоптані вовчі сліди й краплі крові псували цю красу. І ось пси спіймали його слід. Він уже чув їхній дикий гавкіт й несамовиті крики мисливців. Без сил хвостатий впав посеред галявини. Мисливці, які підійшли до ледь-ледь живого тіла, не мали жалю. Вони увійшли в азарт. І з лукавими посмішками і сміхом націлили свою зброю на жертву. Вовк не хотів дивитися на ці бридкі обличчя, тому закрив очі й відвернув голову. Пролунав гучний постріл. На цьому його життя було скінчено.
Є така фраза: «Життя – безцінне». Саме люди придумали її, саме вони говорять, що кожен має право на життя, і саме вони вбивають заради забави.
Раніше полювання було необхідним, аби вижити. Зараз цієї необхідності немає, але люди продовжують цю справу. Задля чого? Адже зараз це вже нікому не треба! Роблять вони це заради розваги, їм весело, їм добре. А тварини платять за ці розваги життям. Тим самим безцінним життям! І хто після цього справді є найстрашнішим звіром? Хижаки, які змушені вбивати через інстинкти та аби вижити? Чи люди, які чудово усвідомлюють, що роблять, і які не мають потреби в цьому?
Переможець конкурсу «Проба пера»
учениця8 класу
Жадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
імені Т.Г.Шевченка
Стецкової Аліни