Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка

 Вітаю Вас  Гость | Группа "Гости"

Наша адреса:
Чернігівська обл.
Новгород-Сіверський р-н.
с. Жадове вул. Центральна, 28
Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів
імені Т. Г. Шевченка
телефон: 2-34-86
Ел. пошта:
Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів імені Т.Г.Шевченка
До 75 річниці Перемоги
 До 75 річниці Перемоги
Дистанційне навчання
 Дистанційне навчання
Меню сайту
Знайти на сайтi
Профiль
Вівторок
19.03.2024
08:28

                         
               
               
     
Статистика

Всього користувачів: 2516

Нових за місяць: 0

Нових за тиждень: 0

Нових вчора: 0

Нових сьогодні: 0


Статистика материалов:

Новин: 320
Фотографій: 4499
Коментарів: 20

Зараз на сайті: 4
Невідомих: 4
Користувачів сайту: 0


Міні-Чат
Погода
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Сайти ЗЗСО району
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 

Головна » 2010 » Червень » 12 » Школа вітала дорогих гостей
21:46
Школа вітала дорогих гостей
 (Зустріч із братами-скульпторами
Іваном та Віктором Липовками)
     По-справжньому святковий настрій та піднесення панували в Жадівській школі. І це зрозуміло, адже школа цього весняного дня радо зустрічала своїх іменитих земляків, братів-скульпторів Івана та Віктора Липовок.
 
     Хотілося б нагадати читачам, що у 2003 році в районній газеті була надрукована стаття "Скульптор" , в якій розповідалось про творчість молодшого з братів – Віктора Романовича. Але коротенька довідка зараз буде доречною. Старший із братів, Іван Романович Липовка (1949 року народження), і молодший Віктор (1956 року народження) народилися в Жадові в працьовитій сім'ї колгоспників. Закінчили Жадівську середню школу, Віктор навчався в рідному селі до закінчення восьмого класу. А в 1971-1974 роках вчився в Республіканській середній художній школі на скульптора. Ще в школі виявився художній хист братів. Любили і вміли добре малювати (напевно, сама природа наділила їх справжнім талантом). А  Іван десь в дев'ятому класі зробив бюст Т. Г. Шевченка, який і досі зберігається в школі (займає чільне місце в кімнаті-світлиці).
     Іван першим торував шлях до високого мистецтва. Можна тільки уявити, як це було непросто сільському хлопчині долати всі перепони на шляху до мети. І саме завдяки Івану визначилась і мистецька доля молодшого Віктора, якому було з кого брати приклад. Обидва брати закінчили Київський державний художній інститут, відшліфувавши свій талант у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР.
     Іван та Віктор Липовки мають свої творчі майстерні, свої здобутки та визнання в багатогранному мистецтві скульптури. Вони учасники багатьох всесоюзних, всеукраїнських, міжнародних виставок, симпозіумів. Іван Ро-манович особисто віддає пальму першості Вікторові, який завдяки своїй обдарованості, постійному творчому пошуку з 1978 року брав участь у більш ніж 80-ти художніх виставках в Україні та за кордоном. І не просто брав, а в 12-ти із них ставав переможцем. Останнім часом переміг у конкурсі на створення пам'ятника Олені Телізі та в конкурсі пам'ятника миротворцям. Один тільки факт, що скульптура Миколи Гоголя, в якій виразно передано момент етичних роздумів та сумнівів, знаходиться нині в Державній Третьяковській галереї у Москві, багато про що говорить.
     В 1999 році Віктору Романовичу було присвоєно звання "Заслужений художник України".
     І ось саме цих людей, наших славних земляків, і було офіційно запрошено вчителями та учнями Жадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на зустріч.
Всі хотіли поспілкуватись зі скульпторами, почути від них розповіді про життєвий і творчий шлях. Школа ретельно готувалась до зустрічі, як до справжнього свята. Брати не забувають рідного краю. Вболівають за його проблеми і, незважаючи на свою зайнятість, із задоволенням відгукнулись на запрошення.
 
    Зустріч розпочалась з відвідування шановними гостями шкільної кімнати-світлиці, де учні-екскурсоводи (одинадцятикласниці В.Коваленко та Ю.Сенченко) ознайомили митців з її експонатами. Скульптори дякували за цікаву розповідь. А Іван Романович зазначив, що цікаво було поринути в світ речей, які оточували його в дитинстві. Ще до офіційної частини зустрічі Віктор Романович зміг поспілкуватись зі своєю однокласницею, а нині завучем школи Т.С.Ніщимною. Вони знову поринули у шкільне життя. На згадку Тетяна Степанівна отримала каталог скульптора з його дарчим підписом.
Далі події перенеслись в актовий зал школи, урочистий і святковий, де учні зустріли дорогих гостей хлібом-сіллю під оплески глядачів.
    Щиросердно виголошені слова ведучих зустрічі (десятикласниць Н.Наса-левець та В.Сенченко) викликали душевні почуття та емоції.
 
    Шкільним дзвоником ("як відлуння дитинства") гості та організатори зустрічі були запрошені на сцену. У виконанні семикласників пролунала пісня. О. Білозір "Ласкаво просимо", що створило добрий настрій та викликало справжні людські емоції. Присутня в залі рідна сестра братів, Тетяна Романівна, не змогла стримати сліз. А далі братам-скульпторам довелось відповідати на безліч запитань ведучих, учнів з залу, вчителів. Всі відповіді гостей задовольнили учасників зустрічі.  Іван Романович розповідав про школу, про 
свій творчий шлях і між іншим згадав про свої поетичні кроки під час навчання в школі. І коли в ході розмови Івана Романовича все ж таки попросили почитати свої вірші, він продекламував декілька з них. Присутні затамовували подих, зачаровано слухавши поета-скульптора, який зізнався, що один з цих творів він присвятив дівчині – своєму першому коханню, яка вже давно виросла і зараз проживає в Семенівці. Іван Романович також радо спілкувався з тими, хто пробує себе на поетичній ниві.       
       Віктор Романович підкреслив, що талант повинен бути присутнім, але на 70 відсотків успіх залежить від наполегливої щоденної праці. Справжній художник, на думку скульпторів, завжди невдоволений своїм творінням. Це як батьки, які завжди хочуть бачити своїх дітей кращими. 
    На закінчення щирого спілкування школа і гості обмінялись подарунками. Братам були подаровані разом з квітами подушечки-вишиванки, зроблені майстринею Анастасією Григорівною Ткаченко. В свою чергу брати подарували школі модель пам'ятника Лесі Українці, який у січні цього року було встановлено в одній з найкрасивіших долин у Грузії, на горі в місті Телаві.
Потім розпочався концерт. Учні школи показали кращі номери художньої самодіяльності, що приємно вразило гостей. 
 





     На згадку сфотографувалися біля школи. Хвилини розтавання, щирість, душевність, відвертість, побажання творчих успіхів. 
Ми тепло тут зустрілись з вами, 
І ще зустрінемось не раз. 
Хай буде наше свято в школі 
Як добра пам'ятка для вас.
Ю.П.Ніщимний
вчитель історії та географії
 Жадівської ЗОШ.

 

Переглядів: 1454 | Додав: Kostin21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar