Жадівська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка

 Вітаю Вас  Гость | Группа "Гости"

Наша адреса:
Чернігівська обл. Семенівський р-н.
с. Жадове вул. Центральна
Жадівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
імені Т. Г. Шевченка
телефон: 2-34-86

Ел. пошта:
Наш девіз: Ми завжди за наше рiдне село!!!!
До 75 річниці Перемоги
 До 75 річниці Перемоги
Меню сайту
Знайти на сайтi
Радiо
Профiль
Субота
08.08.2020
02:51

                         
               
               
     
Статистика

Всього користувачів: 2473

Нових за місяць: 1

Нових за тиждень: 0

Нових вчора: 0

Нових сьогодні: 0


Статистика материалов:

Новин: 270
Фотографій: 4232
Коментарів: 20

Зараз на сайті: 1
Невідомих: 1
Користувачів сайту: 0


Міні-Чат
Погода
Жадово 
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Сайти ЗЗСО району
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 

Головна » 2010 » Січень » 23 » Свято-зустріч ,,Співоча душа мого краю"
15:12
Свято-зустріч ,,Співоча душа мого краю"

Педагог-організатор Швед О. М.

2009 рік


Ведучий І. Добий день, шановні гості, вчителі, друзі!
Ведуча І. Щиро вітаємо вас на нашому святі! Сьогодні ми з вами зібралися на літературно-музичному святі, яке привчене пісням українського народу і, зокрема, тим пісням, які співалися в нашому славному селі Жадове!
Ведучий ІІ.

Добрий день у нашій хаті
Просимо всіх гостей сідати,
Просим бути в нас на святі,
Ми вас хочем привітати!
Ведуча ІІ. Хлібом, сіллю, вас вітаємо
Щастя й радості бажаємо,
Не журіться в нас на святі,
Веселіться, будем раді!
Уривок пісні «Зеленеє жито»
(1 куплет виконують ведучі, а приспів – ведучі й учні, виходячи на сцену)

Учень 1. Пишається український народ милозвучними піснями, в яких джерельною водою струменять почуття радості, смутку, гумору, любові.

Учень 2. Минають віки, змінюються покоління, а пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари.
Учень 3. Пісня! Як багато вона важить у житті людини!
Учень 4. З народного напившись джерела,
                Як із Рванця бере веселка воду.
                О, рідна пісня, знову ти прийшла
                До матері, до батька – до народу.
Учень 5. О пісне! Від народу кров і плоть
                 Ти узяла, щоб лиш йому служити.
                 Тебе ніхто не може побороть,
                 Бо вільний дух твій – правдою повитий.
Учень 6. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні, в такому гарному селі – Жадове. Тут жили наші батьки, діди, прадіди, тут корінь українського народу.
Учень 7. Знати свій народ – це знати мамину пісню, що сіяла в душі дитини зернятка, котрі, зійшовши, виростали в добро, любов і ласку людини; це знати батьківську хату; це знати бабусину вишиванку, забуту і розтоптану жорстоким часом; це знати дідусеву казку про правду і кривду.
Учень 8. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня і крилатий танець. Тож сьогодні мова піде саме про це.
Учень 9. Дорогі учні, вчителі і шановні гості! Сьогодні ми з вами зібралися на свято української пісні.
Учень 1. Пісні – це наші друзі. В них є якась дивна добра сила. Сила, яка допомагає вистояти слабким і здобути впевненість розгубленим. На пісню можна опертися, як на плече друга.
Учень 2. Українська пісня. Хто не був нею зачарований, хто не згадував її, як своє життя, щасливе дитинство, красиву і ніжну юність?
Учень 3. Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава.
Учень 4. Українська пісня зоряно, незгасно
                 Горить у моєму серці повсякчас.
                 Не променистим закликом, не гаслом, 
                 А променем, що будить сівача.
Учень 5. Вона мене виводить на дорогу,
                 Вона мені просвітлює віки,
                 Де радість і печаль мого народу
                 Врослися в древа вічного гілки.
Учень 6. Вона – любов, вона – печаль і втіха,
                Жива вода на виразки душі.
                Роки живе і береже від лиха
                Понад стежками тихі спориші.
Учень 7. А я боюсь, боюсь, щоб не згубили,
                 В модерну щоб не втиснули труну
                 Мого народу пісню чарівну
                 З чужих країв залізні рок-ен-роли.
Учень 8. І я готовий крізь огнисті брами
                Пройти і душу випалить до тла.
                Лише б народна пісня не вмирала,
                Щоб в молодих серцях вона жила!
(Грає мелодія української народної пісні «Ой, летіли дикі гуси»,
учні сходять зі сцени, ведучі залишаються, музика звучить тихіше і ведуча говорить на фоні мелодії слова)

Ведуча ІІ. Сьогодні до нас завітало чимало гостей. Серед них є шановані в нашому селі жінки – майстрині чудового співу. Любителів народного співу у нашому селі багато. А ось на зустріч до нас прийшли найактивніші. Отож, вітаймо їх! Шановні гості, просимо Вас на сцену!
(Музика звучить голосніше, гості займають почесні місця на сцені)
Ведучий І. До нас на запросини прийшли чудові жінки, вправні господарки, добрі порадниці своїм дітям і чуйні бабусі. Онук однієї з них так сказав про свою бабусю: «Це найрідніша мені людина». Цими словами може пишатися Синявська Галина Василівна.
Ведуча ІІ. Заради дітей та онуків живе й Летяга Галина Іванівна. Любов до пісні,гарний голос, вміння співати передала вона й своїй донці. Ці жінки пропрацювали багато років доярками в колгоспі на одній фермі. Скільки молока надоєно їхніми руками! А розрадою у важкій роботі завжди була пісня.
Ведучий І. Марія Миколаївна Лисенко теж всю свою молодість і силу віддала тваринництву. Поряд з цією симпатичною жінкою комфортно рідним, друзям, сусідам. Марія Миколаївна завжди підтримає, виручить. А ще вона має неабиякий голос і любов до пісні.
Ведуча ІІ. Солодкі сни ще дивиться село,
                   А вам на ферму треба поспішати,
                   Чи сніг, чи дощ. Чи щоб там не було –
                   Доїть корів, випоювать теляток.

Ведуча І. Село наше являє собою Старий Жадів і Слободу. Цю жінку знають всі жителі з двох частин села. Адже, все своє життя вона їздила велосипедом з одного кінця села, де жила за 7 кілометрів в інший, де працювала медичною сестрою. А так як вона дуже гарно куховарить, то її запрошують у господині майже на всі весілля. А ще вона завжди була і є артисткою нашого села. Ця жінка і в хорі співає, і на ложках чи бубні грає. Це Ткаченко Надія Федорівна.
Ведучий І. А Марія Олексіївна Слабка і Курочка Валентина Михайлівна родом не з Жадова, проте прикипіли до села всім серцем. Після навчання молодих спеціалістів направили працювати в наша село. Тут вони вийшли заміж, виростили дітей, онуків допомагають на ноги ставити.
Ведуча І. Марія Олексіївна працювала зоотехніком. У селі всі поважають Марію Олексіївну і як спеціаліста, і як хорошу людину.
Вона має дуже гарний голос і знає чимало чудових народних пісень. Там де Марія Олексіївна, там і гарна пісня!
Ведучий І. Валентина Михайлівна працювала агрономом. До неї і зараз звертаються керівники сільських господарств за порадою: чи норму висіву установити, чи дати мудру пораду щодо сівозміни. Двері її оселі завжди відкриті для хороших людей. У Валентини Михайлівни дуже багато друзів. Це свідчить про те, що ця жінка відкрита, гостинна, вміє добрим словом допомогти, розрадити.
Ведуча ІІ. Запросили ми на зустріч Івана Петровича Полторацького. Це наш сільський голова, який працює на цьому посту третій термін. Він вміє допомогти, хто цього потребує, вислухати, дати пораду. А ще Іван Петрович справжній артист. Йому до снаги і затанцювати, і заспівати. Особливо кохається у народній пісні. Сьогодні ми маємо нагоду його послухати.
     Всі ці шановані люди – учасники хору сільського будинку культури. Вони неодноразово брали участь у різних концертах, їздили на районні та обласні фестивалі, звідки привозили нагороди.


(Звучить мелодія української народної пісні «Місяць»,
ведуча говорить на фоні мелодії слова
)

Ведуча І . Пісня – це голос душі народу, поетичний вияв його працелюбної і співучої вдачі, образне втілення його історії, моралі, мрій і прагнень. Вона така ж нездоланна й безсмертна, як і той народ що її породив. Зароджувалась вона у праці і в забавах, у календарних обрядах та ритуальних дійствах наших далеких предків. Була вона з козаками і в звитяжних походах, і в турецькому полоні, і на жалібних тризнах, ночувала при чумацьких вогнищах під високими зорями, тамувала біль розлуки і заглушала брязкіт кайданів на сибірській каторзі, долинала зовом отчого дому до бідних емігрантів у заокеанській чужині.
(Мелодія стихає)
Ведучий І. Творцями таких пісень, їхніми постійними носіями були переважно жінки. Вони передавали власні почуття й переживання або щиро співчували горю своїх бідолашних сестер чи подруг. Протяжні побутові пісні посіли важливе місце в репертуарі шанувальників співу, бо вони завжди хвилюють душу як виконавців, так і слухачів.
Ведуча І. Шановна Галино Іванівно, що є для Вас пісня? Відколи Ви співаєте?

– Коли Ви встигали співати, адже ж приходили додому пізно ввечері, та й, мабуть, дуже втомлювались?
Ведучий І. Галино Василівно, а де Вам доводилось виступати з концертами?

– А може Ви нам заспіваєте Вашу улюблену пісню, чи ту, що співали тоді, коли були молоді, а ваші подруги Вам підспівають..

Просимо вас!

Ведуча І. Галино Миколаївно, а яка, на вашу думку сучасна українська пісня і чим вона відрізняється від народної?
(Гості виконують пісню чи уривки з пісень)
Ведучий ІІ. Українська пісенна культура – одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію. Ставши невід’ємною складовою кращих набутків світу, вона посіла в них справді визначне місце.
Ведуча ІІ. У народних піснях відображено найрізноманітніші прояви життя трудового народу – його нелегку, але героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними поневолювачами, поміщиками й капіталістами, побут та уподобання трудящих.
          Такі пісні пронизані любов’ю до батьківщини.
– Надіє Федорівно, а які пісні на патріотичну тематику виконувались в нашому селі?
А чи можна почути ці пісні, можливо чи про козаків, чи про події Великої Вітчизняної війни в вашому виконанні?
– Надіє Федорівно, а де ви виступали з хором? Можливо, займали якісь призові місця?
– А яку пісню Вам подобається виконувати?
(Гості виконують пісню чи уривки з пісень)
Ведучий І. Народна пісня – незатьмарене джерело життя і повсякденних турбот трудівників. Вона правдиво відгукувалась на найрізноманітніші події в житті простих людей.
Ведуча І. Виняткова мистецька краса випливає з поетичних слів і мелодій пісень про кохання, правдиво й сердечно передано в них взаємну любов і щастя закоханих. А скільки смутку, горя, журби й печалі в піснях про невірність чи підступність!
На мою думку, пісень про кохання найбільше. Чи згодні Ви зі мною, Маріє Миколаївно?
– А яку роль зіграли пісні в Вашому житті? І чи передали Ви свій талант дітям, онукам?
– А зараз просимо вас, шановні гості, бути такими ласкавими й виконати пісні про кохання, притаманні нашій місцевості.
(Гості виконують пісню чи уривки з пісень)
Ведучий ІІ. Високою художністю позначено поетичні рядки й мелодії творів про нещасливу долю жінки в дореволюційній сім’ї. Ліричною проникливістю, глибиною і підкресленою простотою викладення відзначаються ці пісні.
Ведуча ІІ. Особливою музичною красою вирізняються пісні багатоголосі, «розспівані» на кілька рівнозначних мелодій, кожна з яких становить самостійну мистецьку вартість, а всі разом, у гуртовому звучанні, захоплюють художністю й самостійністю.

Такі пісні, які бентежать душу, від яких серце крається і на очах з’являється сльоза, ми чули коли збирали народні пісні нашого села у виконанні Курочки Галини Іванівни.

– Валентино Михайлівно, Ваша свекруха показала нам чи не найбільше пісень і майже всі пісні Ви їй підспівували. Звідки Ви знаєте давні пісні?

– Ми б хотіли почути таку пісню. Заспівайте нам, будь ласка.

Чи допомагає Вам пісня у житті?

(Гості виконують пісню чи уривки з пісень)
Ведучий І. Ясна річ, що не тільки краса природи, не лише історія та життєві турботи хвилювали творців та носіїв народних пісень. Силу-силенну їх було створено в стилі й характері жартівливому, гумористичному, та навіть сатиричному.
Ведуча І. Потяг народу до творчості такого типу не випадковий, він засвідчує любов українців до

гострого слова й вигадливих мелодій, справжню оптимістичність їх світогляду. Творці пісень не проходять повз недоліки та прорахунки в житті й громадській діяльності. Засуджують винуватців, розкривають причини тих чи інших життєвих вад.
Ведучий І. Я, думаю, що і в нас такі жартівливі пісні не виняток.

– Іване Петровичу, спробуйте згадати їх, будь ласка, і дайте нам можливість їх почути.
– Іване Петровичу,чим викликана Ваша любов до народної пісні і хто передав Вам це почуття в спадок?
Ведуча І. – Шановний, Юрію Олексійовичу, чи співаєте Ви пісні вдома, хто Вам допомагає?
– А які жартівливі пісні Ви знаєте?

(Гості виконують пісню чи уривки з пісень)

Ведуча ІІ. В окремий розділ можна виділити обрядові пісні. В нашому селі мало збереглося таких пісень.                      Інколи на весіллях їх співають, але, в основному, один стовпчик чи трохи більше. 

– Маріє Олексіївно, Ви знаєте чимало таких пісень. Хто навчив Вас співати?
Ведучий ІІ. – А хто співав у Вашій родині? Від кого це передалося?
– Нам би цікаво було почути обрядові пісні в Вашому виконанні.
(Гості виконують пісню чи уривки з пісень)
Ведуча І. А зараз, шановні гості, заспівати нам декілька пісень, які Ви вважаєте дуже гарними.
                 (Гості виконують декілька пісень)
Ведучий І. Надія Федорівна нам розказала, як виконувалась обрядова пісня «А ми просо сіяли». Послухайте її у виконанні дівчат.
Ведучий І. Шановні гості! Ми почули, що ви знаєте багато гарних народних пісень, подарували нам манливу подорож через віки й простори, які примусили нас глибоко задуматись над історією рідного краю і призначенням людини на Землі, над такими вічними поняттями, як життя і смерть, вірність і зрада, любов і розлука, щастя і недоля.
Ведуча І. Ніхто з нас не залишився байдужим, бо кожна ваша пісня, наче пір'ячко Жар-птиці, виграє веселковими барвами, вабить зір, бентежить душу.
А скільки ще є пісенних шедеврів, схованих у таємничих комірках мозку стареньких людей і, може, ми колись, з часом розшукаємо їх, і вони поведуть нас чарівними стежками в дивовижний світ.
Ведучий ІІ. Дякуємо вам, майстри народного співу, за те що відгукнулися на наш заклик і дозвольте подарувати вам музичний подарунок – міні-концерт. Для його перегляду просимо Вас зайняти місця в першому ряду залу.
(Звучить мелодія української народної пісні «Місяць»)


Ведуча ІІ. А розпочне його українська народна пісня «Ой, чий то кінь стоїть» в сучасній інтерпретації, яка прозвучить для шановної Галини Миколаївни.
Ведучий І. Для Вас, Галино Іванівно, звучить українська народна пісня «Їхали козаки».
Ведуча І. Галино Василівно, ми хочемо подарувати Вам народну пісню «Тополя», в обробці Наталії Май.
Ведучий ІІ. Для Вас, Надіє Федорівно, ми підготували запальний український танець.


Ведуча ІІ. А для Марії Олексіївни звучить пісня «Скрипка».
Ведучий І. Валентино Михайлівно, це для Вас інсценізація пісні «Ти ж мене підманула»
Ведуча І. Маріє Миколаївно, Вам ми подаруємо чудову пісню «Вишиванка»
Ведучий ІІ. А для шановних Івана Петровича і Юрія Олексійовича – сценка «Фольклор»
(Пісні виконуються учнями під фонограми караоке)






Ведуча ІІ.

Коли співають – пісня ще жива,
Співоче серце грати розрива,
Не вб’ють громи зловісні
Життя правічну пісню.
Громи не вб’ють!
Співайте, люди, нелюдам на зло,
Співайте хором, щоб там не було!
Хай спів стрясає груди!
Співайте хором, люди!
Ведучий ІІ. Співайте хором, люди!
Ведуча ІІ. Співайте хором, люди!
Разом. Співайте! Співайте! Співайте!


Ведучий ІІ. А зараз ми з вами поспіваємо всі разом. Це буде гра. Для цього нам потрібно створити дві команди. Нехай одна команда – всі глядачі, а друга – всі, хто знаходиться на сцені.
Ведуча. Умови конкурсу дуже прості. Я показую малюнок із зображенням на ньому певного предмета, а ви виконуєте один куплет пісні. Наприклад, на малюнку зображені дубки, співаєте пісню «Ой на горі два дубки». Яка команда швидше згадає більше пісень, то і переможець.


– Калина «При долині кущ калини»;
– Вареники «А мій милий вареників хоче»;
– Чоботи «Чоботи, чоботи ви моє»;
– Вишня «Ой, під вишнею, під черешнею»;
– Коні «Розпрягайте, хлопці, коні»;
– Коромисло «Несе Галя воду»;
– Козаки «Їхали козаки із Дону до дому».





Ведуча.

     Людське безсмертя з роду і до роду 
     Увись росте з коріння родоводу. 
     І тільки той, у кого серце чуле, 
     Хто знає, береже минуле
     І вміє планувать сучасне,
     Лиш той майбутнє
     Вивершить прекрасне.
Ведучий.  Український народ зберіг свою пісню. Серед нашого покоління вже ростуть нові поети-піснярі, яким із генами передалася й найсвятіша наша традиція – розкривати душу в пісні.
Ведуча. Пісня – це маленька криничка живої природи. Не поспішайте її переступити. Зупиніться і розважливо вдивіться в її глибінь, може, побачите благородний лицарський образ свого предка, красу свого сучасника й духовну вроду нащадків.
Ведучий. Мені дуже хотілося нашим сьогоднішнім заходом запалити у ваших сердечках хоча б маленький вогник гордості за те, що ви українці. Саме нам, дітям, доведеться вивчати, берегти, шанувати і вивершувати те, що надбане нашими пращурами. Хай буде щасливою наша дорога!
Будьмо горді, чесні, розумні. Любіть свій рідний край!
Ведучий. І хай широка світова слава рідної пісні, отой її дорогий вогник, зігрівши всю землю, повертається то всіх нас – її спадкоємців.
Ведуча. А на завершення нашої зустрічі ми запалимо маленьке родинне багаття, яке буде символом нашої теплої зустрічі. І чим більше буде вогників, тим сильніше ми зблизимось духовно. Я запрошую всіх взяти по свічечці, запалити вогники і заспівати разом зі мною.

Виконується пісня «Заспівай, родино»


Переглядів: 1215 | Додав: Kostin21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
avatar
1
applause
avatar