Жадівська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка

 Вітаю Вас  Гость | Группа "Гости

Наша адреса:
Чернігівська обл. Семенівський р-н.
с. Жадове вул. Центральна
Жадівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
імені Т. Г. Шевченка
телефон: 2-34-86

Ел. пошта:
Наш девіз: Ми завжди за наше рiдне село!!!!
Меню сайту
Пошук

Міні профіль
                         
               
               
     
Статистика
Зарег. на сайте

Всего: 2343
Новых за месяц: 22
Новых за неделю: 1
Новых вчера: 0
Новых сегодня: 0


Статистика материалов

Новин: 217
Фотографій: 3758
Коментарів: 20


Зараз на сайті: 1
Невідомих: 1
Користувачів сайту: 0
Погода
Мiнi-Чат
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання вКонтакте
Календар новосней
«  Травень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Головна » 2018 » Травень » 4 » Спортивна робота
11:27
Спортивна робота

Виборовши 16 березня перше місце в районному етапі Шкільної волейбольної ліги України серед команд юнаків, команда Жадівської ЗОШ здобула право представляти Семенівський район в обласному етапі. І 28 березня волейбольна команда на чолі з тренером Сергїєм Ложковим і автором цього матеріалу прибула до Чернігова, де протягом двох днів проходили змагання. Волейболісти змагалися в обласній спортшколі біля стадіону «Юність».

В обласному етапі змагань брало участь 13 команд області. Команди жеребкуванням були розбиті на чотири групи, в трьох групах опинилось по три команди, які повинні були зіграти по круговій системі (кожна з кожною в групі), а ось в четвертій групі (сюди «пощастило» потрапити і нам) опинилось 4 команди, які волею організаторів змагань повинні були грати по олімпійській системі (програв-вибув). Погодьтесь, щось тут не зовсім справедливо… Прибув до Чернігова, поступився в першій грі і можеш «відчалювати» додому… У нашій групі були команди з Коропа, Іванівки (Чернігівський район), Деснянського (команда «Десна»).

 
 

У першій грі команда з Коропа впевнено здолала в двох партіях «Десну». Далі в групі була наша черга, гра з командою Іванівки. Протистояння було надто серйозне. І над командами, як Дамоклів меч, висіла можливість вильоту зі змагань в разі першої поразки. І в першій партії жадівські волейболісти були ближче до перемоги, ніж іванівці, але суперник зубами «вирвав» у нас перемогу-24:26. Далі, як кажуть відступати було нікуди. Сконцентрували всі свої можливості, приділивши побільше уваги не тільки атаці але й блоку, здолали суперника у другій партії (25:17) і вирвали кінцеву перемогу в третій партії-15:13.

А далі нас чекала гра з волейболістами Коропа, які у своїй першій грі показали високий ігровий клас. І, як на мене, разом зі своїм тренером були впевнені в своїй перемозі над командою з Семенівського району. І ось вона вирішальна гра в четвертій групі. Без перебільшення скажу, що це був справжній бій гідних один одного суперників. А наша команда в ситуації, що складалась здійснила справжній спортивний подвиг, долаючи нервові напруження, демонструючи неймовірну стійкість, не поступливість. Більшість тренерів в спортзалі були вражені грою нашої команди. Здавалось, що йде «мертвий» м’яч, все втрачено, але м’яча «витягували» (і не один раз) і розіграш продовжувався. Команда в цій грі оптимально поєднала і вдалу атаку, і вміле блокування. І як наслідок перша партія за нами – 25:21. Але й суперник не збирався здаватись. І ось в другій партії гра пішла не за нашим сценарієм. Надлишок потрачених сил в першій партії, нервова напруга гри зробили свою справу. І щось не заладилось, стало не вистачати гарної «доводки» м’яча для атакуючих, допускались свої помилки. І ми поступилися Коропу з великим розривом в рахунку – 10:25. 1:1 – став рахунок за партіями. В третій партії наша жага до перемоги виявилась сильнішою за суперника. Спромоглись зразу зробити відрив в рахунку (8:4) і довести вирішальну партію до перемоги – 15:9.

Можете уявити нашу загальну радість і стан короп чан, які разом з іншими двома командами з групи вибули зі змагань.

 А наша команда заслужила повагу (і це приємно відзначити) тренерів інших команд, суддів. І це не надумані мною слова, суперники відзначили стійкість і силу команди, а особливо вразив всіх своєю вбивчою атакою лівою,майстерними прийомами м’яча капітан команди Кирило Бунак.

За грою нашої команди спостерігав і вболівав за неї випускник нашої школи 2015 року (автор матеріалу був його класним керівником), а нині третьокурсник факультету фізичної культури педагогічного університету (а на змаганнях один із суддів) Насалевець Павло, який і запропонував нам відвідати їдальню університету. Що ми і зробили, їстивно зміцнивши виснажені сили. Під вечір пройшлись історичним Валом Чернігова, зайшли до драмтеатру імені Т.Г.Шевченка. І ось тут певний цікавий момент. Вияснилось що, у театрі виступає співачка Ірина Білик. Поцікавились в касі, скільки коштує найдешевший квиток і найдорожчий. Виявилось – 450 і 800 гривень відповідно. Як зрозумів читач, на виступ співачки ми не потрапили… Наступного дня наші спортсмени налаштовувались на суперників. А до фіналу пробились, крім нас, команди з Чернігова, Талалаївки, Любеча.

І ось в першій грі фіналу в наслідок жеребкування ми зустрілись з командою з смт. Любеч. Ми вже знали, що суперник нам випав дуже сильний, бо одну гру любечан ми спостерігали в перший день змагань. І в оцінці цієї команди не помилились. Гра була захоплюючою, протистояння гостре. І тут наведу почуті ненароком слова одного з суддів змагань: «Одна школа приїхала і шороху наробила». Погодьтесь, це хороша оцінка. А в грі ми все-таки поступились в двох партіях, рахунок яких говорить сам за себе: 21:25; 16:25. Далі Чернігів здолав в нелегкій боротьбі атлетичну команду Талалаївки: 25:23; 25:19.

І ось в боротьбі за «бронзу» ми зустрілись з Талалаївкою. В цьому поєдинку наші волейболісти продемонстрували гру, яка не залишила суперникам надії на перемогу. Виходило буквально все і в атаці, і в обороні. І про це говорить переможний рахунок  двох партій: 25:15; 25:16. І це вже була переможна і радісна точка наших змагань.

А в фіналі Любеч здолав Чернігів (школа № 34) в двох партіях (25:17, 25:13). Переможець обласного етапу був єдиною командою, якій ми поступились. Любеч, таким чином, отримав «золото», Чернігів – «срібло», а команда Жадівської ЗОШ  – «бронзу», яку я, врахувавши стійкість  і самовіддачу волейболістів, прирівняв до «золота».

І другий день змагань  ми знову ж таки завершили в їдальні Чернігівського Національного університету «Чернігівський колегіум ХVII ст.». І вже від університету, втомлені, але в піднесеному настрої, вирушили додому.

Юрій Ніщимний

с. Жадове

Переглядів: 42 | Додав: zhadovskazosh | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar