Тарас Григорович Шевченко – український народний поет, прозаїк, художник. Його доля – тяжка, адже все життя провів у наймах.
Український народ мав свої святині. Однією з них, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Шевченка. Він уперше заявив про себе як поета, видавши збірку «Кобзар», яка стала символічною й дала друге ім'я поетові. Поет підніс українську мову, поезію до світового рівня. І ось учні нашої школи дев'ятих, десятих та одинадцятих класів провели захід на честь сто дев'яносто п'ятої річниці від дня народження великого Кобзаря, вірного сина українського народу:
Благославен той дань і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами.
Захід був розпочатий чудовими віршами Ліни Костенко у виконанні Чухмари Тетяни, учениці 11-го класу:
Далі глядачі насолоджувались віршами Бурковець Інни та Синявського Миколи, наших майбутніх випускників:
Це хто сказав, що одлунав акорд Його пісень і вже не воскресне? Неправда, ні! Шевченко – це народ, І, як народ, він буде вічно жити!
Поет змалку ріс серед українських пісень, веселих і сумних, збирав їх, записував, пізніше – упорядкував. До кінця життя не розлучався з нею, піснею, берегинею роду нашого. Тому на святі звучали українські пісні, такі як: «В саду гуляла», «Чом ти не прийшов?», «Ніч яка місячна». Після того, як ми послухали пісні, знову повернулися до поетичних шедеврів у виконанні Філонова Андрія, Сенченка Сергія, Новомлинця Юрія, Шевкопляса Вадима, які чудово виконали поставлене завдання, донести до слухача, через поезію тяжке життя нашого пророка:
Минають дні, минають роки. Над усіма володар – час. Та поза ним живуть пророки Для нас пророком став Тарас.
Був інсценізований уривок із твору Степана Васильченка «У бур'янах». Його учасниками були Лисенко Вікторія (мати), Воробей Ігор (батько), Шевкопляс Катерина (Катря), Стародубець Владислав (сусід), а головна роль дісталася Шульзі Богдану, «малому Тарасику».
Учні продекламували уривок з поеми «Наймичка». Тищенко Василь, Коваленко Олена, Бабенчук Марина, Лисенко Вікторія, Купрієнко Олександр, Черниш Микола читали дуже виразно, а на заключних словах Сенченко Вікторії вражені глядачі заплакали.
Найкращим епізодом заходу був український танець у виконанні дівчат: Сенченко Юлії, Коваленко Вікторії, Населевець Наталії, Сенченко Вікторії, Іллюші Альони та Шевкопляс Катерини на мотив пісні «Кучерики» Наталії Май.
І на закінчення наші випускниці Бурковець Інна та Чухмара Тетяна прочитали чудовий вірш Т.Г. Шевченка. Отже, якщо ми хочемо, щоб нас вважали людьми, щоб не соромно було перед Шевченковою пам'яттю, ми повинні так, як і він, любити свій народ, знати свою історію, щомиті бути готовими до боротьби за себе, своє майбутнє, за справедливість.