Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка

 Вітаю Вас  Гость | Группа "Гости"

Наша адреса:
Чернігівська обл.
Новгород-Сіверський р-н.
с. Жадове вул. Центральна, 28
Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів
імені Т. Г. Шевченка
телефон: 2-34-86
Ел. пошта:
Жадівський ЗСО І-ІІІ ступенів імені Т.Г.Шевченка
До 75 річниці Перемоги
 До 75 річниці Перемоги
Дистанційне навчання
 Дистанційне навчання
Меню сайту
Знайти на сайтi
Профiль
Вівторок
19.03.2024
05:13

                         
               
               
     
Статистика

Всього користувачів: 2516

Нових за місяць: 0

Нових за тиждень: 0

Нових вчора: 0

Нових сьогодні: 0


Статистика материалов:

Новин: 320
Фотографій: 4499
Коментарів: 20

Зараз на сайті: 3
Невідомих: 3
Користувачів сайту: 0


Міні-Чат
Погода
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Сайти ЗЗСО району
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
 

Головна » 2011 » Березень » 2 » Червона Шапочка (Сценарій Нового року)
18:59
Червона Шапочка (Сценарій Нового року)

Мафіозний блокбастер
Зал святково прибраний, у центрі зали розміщена ялинка, на ялинці засвічені вогні! Біля ялинки стоять діти у різних костюмах. На святі присутні: вчителі, учні, батьки, молодь.
Ведуча:
З Новим роком! З добрим роком,
Що ступа невтомним кроком
На українську землю рідну,
Мирну і привітну, добру, щедру і щасливу,
І багату і красиву,
Ми Новий рік зустрічаєм!
Всіх, хто в залі ми вітаєм!
Ведучий:
Здравствуй новорічне свято!
Сяй ялиночка ясніш!
Будем гратись, танцювати,
Грай музико голосніш.
Ведуча:
Хай родить добро,
Хай розвівається зло,
Щоб чисто у нашому домі було,
Давайте- но дружньо, давайте- но разом
З Новим роком усіх привітаєм,
І дружно пісню заспіваєм.
Пісня “З Новим роком”.
Ведучий:
Рік старий вирушає в дорогу,
Залишає нам зоряний дім
Кожний кожному щастя нового
Зичить радісно з роком Новим.
Ведуча:
Пада, пада сніг лапатий
Вже ступило на поріг
В кожен дім це світле свято
Здравствуй, здраствуй Новий рік.
Входить Новий рік і Старий Новий Рік.
Ти з яких прийшов доріг?
Розкажи нам, що ти бачив?
Що у пам’яті зберіг.
Новий рік:
Я поспішав до Вас із кожним кроком
Вітаю вашу дружну я сім’ю.
Мене давно назвали Новим роком.
Мені із вами йти в однім строю.
В Новім щасливім році
Здоров’я всім бажаю.
Я всіх ас закликаю
З хворобами боріться,
І лиш на “12″ учіться.
Старий рік:
Ой як тяжко я втомився,
Йшов до Вас, й з дороги збився.
Колись я приходив, мене всі вітали,
А тепер я чую, проклинати стали.
Вибачайте мене, але я не встиг відкрити всіх дверей де сховане щастя, добро, радість. Прошу тебе – бери цей ключ, відімкни всі двері. Хай українці стануть щасливими, радісними, багатими, добрими, милосердними. Вони на це заслуговують.
Старий рік передає ключ до щастя, добра, радості - Новому рокові.
Старий рік:
Тож прийміть на прощання
Моє найкраще побажання!
Хай Вам сонечко сміється
І наука хай дається,
Не привчайтесь у роботі
Відкладати все на потім!
Хай щастить вам всюди,
Хай ростуть з Вас гарні люди.
Пісня “Старий рік минає”.

Ведучий:
Рік Новий крилатий у натхненні
Входить в наші думки і серця,
Він крокує уже в Придесенні,
І кептарик йому до лиця.
Ведуча:
В Новорічну святкову годину
Усміхаються наші серця,
Голос вільної чути Вкраїни
Самостійна держава вона.
Ведучий:
Загадує загадку:
Друзі, відгадайте загадку:
Ось він робить на алеї
На ведмедях дальній крос
Борода, ще й ніс червоний,
Хто це буде?...Дід Мороз.
Бережіть свої носи,
Щоб дідусь не відкусив.
Ведуча:
То ж зустрічайте оплесками головних гостей Нового Року: Дідуся Мороза і Снігурочку.
До зали входять Дід Мороз і Снігурочка.
Дід Мороз:
Ось і я! Здрастуйте, здрастуйте!
Я цілий світ цей обійшов
Де лиш сягнути можна оком,
І ось тепер до Вас прийшов
Щоб привітати з Новим роком !
Снігурочка:
З Новим роком я вітаю,
Всім бажаю щастя, долі.
Нових успіхів у школі!
Щоб були ми всі красиві
І здорові і щасливі.
Дід Мороз:
А тепер одну хвилину покружляєм,
Круг ялини!
Гей музико, грай гучніше!
Нехай буде веселіше.
Дід Мороз і Снігурочка заводять хороводи.

Дід Мороз:
Я, любі друзі,
Хочу як скоріш
Подарунок передати
Вам найголовніший.
Снігуронька:
Який же це подарунок, Дідусю Морозе?
Дід Мороз:
Ми всі зараз побачимо з вами казку.

КАРТИНА 1.

На авансцені - ведуча.
Ведуча: А зараз, друзі, я розповім вам казочку про милу слухняну дівчинку...
Червона Шапочка: Це хто слухняна дівчинка?..
Пісня + танець Червоної шапочки. (Бритни Спирс)
Ведучий: Зупиніться , зупиніться!! Ну що це, справді ?.. Завчасно лізуть на сцену, псують сценарій... Де ведуча? Чому ви дозволили цим тинейджерам тут розспівувати?
Ведуча: Але адже це ж сама...
Ведучий: Ну і що? Зараз повинна вийти мати-героїня.... тобто , мати героїні.... Продовжуйте, давайте текст!!
Ведуча: Ну, у загальному... (заглядає в папірець) про слухняну дівчинку, що кликали Червона Шапочка. Мама любила її без пам'яті...
Мама Шапочки: Де мій капелюх? Тільки що отут була... А де моя накидка? Буквально нічого залишити не можна... (сідає перед дзеркалом, пудриться) Матильда!!
Матильда: Так, мадам.
Мама Шапочки: Матильда, де мій капелюх?
Матильда: Ви на ній сидите, мадам.
Мама Шапочки: Так?!.. Дійсно... А де моя накидка?
Матильда: Учора ви порвали її, мадам. Коли займалися аеробикою.
Мама Шапочки: Що ти несеш? Я займалася аеробикою у накидці із шиншили?
Матильда: Ви забули неї зняти, мадам.
Мама Шапочки: Мій імпресаріо дзвонив з Рима?
Матильда: Так, завтра у вас концерт у Ла Скеля. Дует з Паваротті.
Мама Шапочки: З цим товстуном?.. Мені більше подобається Басков. Ну добре, замов квитки на вечірній рейс.
Матильда: І ще одна подія, мадам. Сьогодні, напередодні Нового Року, у вашої матінки день народження.
Мама Шапочки: О Господи, як я могла забути!.. Але я ж не можу скасувати виступ. Матильда, знайди Червону шапочку і приведи її до мене. Вона добра дівчинка і не відмовиться поздоровити бабусю.
Доки Матильда ходить за Шапочкою, мама (під фонограму) співає пісню.
Червона Шапочка (з'являється разом з Матильдой): Ну що ще?
Мама: Ти уроки зробила?
Червона Шапочка: Мамо, уже давно канікули.
Мама: А як же іспити? Ти до іспитів готуєшся?
Шапочка: Звичайно готуюсь. Іспити будуть у вересні наступного року, а зараз грудень.
Мама: А що це в тебе на голові?
Шапочка: Мама, це червона шапочка. Мені її зв'язала бабуся, я ношу її уже вісім років, практично не знімаючи. Вона добре лисину прикриває.
Мама: Що?!!
Шапочка: Жарт!
Матильда: Мадам, ви хотіли відправити Шапочку поздоровити бабусю.
Мама: А, так... Дочка моя, я сьогодні лечу на гастролі, а тобі треба буде поздоровити бабусю і з Днем Народження, і з Новим Роком. Що б їй таке подарувати... Ось тобі гроші, забіжи в супермаркет, купи тортик який-небудь, тістечок, фруктів... пляшечку маслинової олії...
Шапочка: Можна, я візьму твій джип?
Мама: Звичайно, ні!.. Ти неповнолітня! Жени на роликах.
Шапочка: Тоді, я краще тоді навпростець, через ліс... (іде)
Дід Мороз: Як ти думаєш , Снігуронько, подобається дітворі казка?
Снігуронька: Думаю, що так. А доки Червона Шапочка добереться до бабусі, що в нас буде?
Дід Мороз: Як що? Музична пауза!
Снігуронька: Казковий світ, казковий світ,
Уяви злет і мрій політ.
Завжди щаслива в казках
Трапляється розв’язка.
Танок

КАРТИНА 2.
Півморок. На задньому плані - згорблена фігура крадеться уздовж стіни.
Фігура: (спочатку пошепки, а потім голосніше): Мамуля! Мамуля!!
Мамуля (сидячи в кріслі, спиною до глядачів): Ти чи що, Синок?
Синок: Я самий... Викликали, Мамуля?
Мамуля (розвертається до публіки): Так, Синок, викликав. Дільце одне треба провернути дріб'язкове. Зустрітися в найближчому лісочку зі зв'язковим моїм і одержати в нього товар.
Синок: Слухаюся, бос! (поривається утекти)
Мамуля: Ти куди, бовдур! Отут маскування потрібна... Переодягнешся для відводу очей. (міркує) Ти книжки в дитинстві любив?
Синок: Ага, ненька мені читала, перед сном. Тобто , звичайно, не ви, а дійсна, натуральна така ненька...
Мамуля: Вона в тебе читати вміла?.. Не схоже. Ну коротше, синок, про Червону Шапочку ти від мамаши своєї чув?
Синок: Ага, дурочка така, у ліс поперлася на ніч дивлячись із продуктовою сумкою.
Мамуля: От, тобі під неї закосити треба. Отут я тобі ганчірки деякі підібрав, удягайся.
Синок: Не буду я в дівку вдягатися.
Ненька: Сто зелених за кожну ганчірку.
Синок (гарячково одягає костюм Шапочки): Давайте, я ще стрічечки в кіски пов'яжу!
Мамуля: Обійдешся. Гумками затягнеш. Загалом , їдеш прямо по головній... тьфу!.. йдеш по вулиці до лісу, потім ліворуч до найближчої опушки.
Синок: Це де кіоск пивний минулим літом стояв?
Мамуля: Так. Там до тебе вийде вовк...
Синок: Який вовк?
Мамуля: Ну, наша людина у вовчій шкірі. З ним ще дві шістки будуть зайчиками стрибати - на шухері. Як вовка побачиш, кричи на все горло: "Караул! Врятуйте, допоможіть!!" і зомлівай. Ось, сумку продуктову не забудь. Тобі туди товар покладуть. Коли усі з опушки підуть, піднімайся, бери сумку і прямо сюди. Усе зрозумів?
Синок: Не все. А бабуся-то де?
Мамуля: Яка бабуся?
Синок: У казки-то ще баба була. У ліжку.
Мамуля: Бабу в ліжку ми тобі можемо улаштувати. Але спочатку справу зроби.
Синок: Так точно, бос! (іде)
Снігуронька: Дідусю, я починаю хвилюватись
Щось ці герої мені не дуже сподобались. Чи не нароблять вони в нашій казці лиха?
Дід Мороз: Внученько! Це ж наша казка. Ми будемо контролювати. А щоб ти заспокоїлась – прозвучить пісенька

Пісня «Казковий світ»

КАРТИНА 3.

Опушка лісу. Через дерева визирають вовк і два зайці.
Вовк: Перевірте там, усі тихо?
Зайці: Тихо, порядок.


Вовк: Ну, давайте, зайчики, поки розімнемося.
Пісня вовка і зайців:
Зайці: Атас!! Хтось йде!
Вовк: По кущах! (усі ховаються)
Червона Шапочка, наспівуючи пісеньку, виходить на опушку.
Вовк (виходячи із кущів): Куди ти йдеш, Червона Шапочка?
Червона Шапочка: Вовк?! Дійсний? У нашому лісі? Так я тут із трьох років макулатуру збираю і метеликів ловлю, а тебе не зустрічала!
Вовк: Щось ти не те говориш. Не по сценарю.
Червона Шапочка: А що, я повинна кричати "Караул! Врятуйте, допоможіть!", чи що?


Вовк: От, тепер усе правильно. Давай сюди сумку!
Шапочка: Бач чого захотів! (тягнуть друг у друга сумку, поки один із зайців не підставляє Шапочці ніжку. Шапочка падає і непритомніє).
Вовк: Щось у Мамулі хлопчик якоїсь ненавчений... (кладе сумку з товаром на землю) Зайці, ідемо!
Снігуронька: Ой, дідусю, ти бачив що вони наробили? Що тепер робити? Бідна Червона Шапочка!
Дід Мороз: Не хвилюйся, зараз я викличу Кошеняток. Вони приведуть до тями дівчину.
Кружляє зима грайливо
Сніжинки летять у дворі.
Чекають усі: прийде диво.
Уже Новий рік на порі.
Кошенятка допомагають встати Шапочці і танцюють танок.
Шапочка (приходить у себе): Ну, ні фіга! Вовк, розумієш, санітар лісу!! З чи зоопарку що, збіг? Разом із зайцями... Ой, сумка-то моя тут, начебто повна. Добре, бабуля вже заждалася. (іде, потираючи бік і обтрушуючи)
З'являється Синок у костюмі Шапочки. Оглядається, тупцює на опушці.
Синок: Ля-ля-ля, тополі! Це я, Червона шапочка, йду до бабусі, зараз мені назустріч вийде вовк... Так чи вийде не вийде?
(тиша, спів птахів)
Синок: Караул. Врятуйте, розумієш, допоможіть. (голосніше) Караул! КАРАУЛ!! Шьорт побьери!!
Вовк (визирає із кущів): Ти чого репетуєш, як різаний?
Синок: Михайло Светлов я... тьфу, тобто Червона Шапочка! Не бачиш, чи що: от фартух, от шапочка, от сумка. Варта!!
Вовк: Нич-чі не розумію. Тут уже була Шапочка, забрала товар.
Синок: Я Шапочка!! Караул, врятуйте-допоможіть, зомліваю - і товар у сумці!
Вовк: Отож чому вона сумку не віддавала...
Синок: Хто?
Вовк: Дівчисько в червоній шапці. Вона, виходить, дійсна була.
Синок: Ненька мене уб'є! І вас усіх, між іншим, уб'є!

Вовк: Куди вона пішла? (зайцям) Ви чули?
Зайці: (навперебій) Вона до бабусі пішла. Геть по тій доріжці. Напевно, у котеджне селище.
Вовк: Я знаю дорогу коротшу! Випередимо дівчисько й улаштуємо засідку!
(тікають)
Снігуронька: Ой, дідусю, щось я знову хвилююсь. Якась казка наша схожа на бойовик. Дивись, он і глядачі вже нервувати почали.
Дід Мороз:
У казці вигадка живе і щира правда,
В ній повно пристрастей, незвіданих доріг, веселки квітнуть в ній, іскряться зорепади,
Щоб дивуватись ними кожен міг послухайте пісню «З Новим роком»
КАРТИНА 4.
Кімната Бабусі.
Накачана бабуся в спортивному костюмі тренується (лупить боксерську грушу, віджимається від підлоги, крутить нунчаки і т.п.)
Стукіт у двері. Через двері - гугнявий голос:
Синок: "Ба-бу-ля! Це я, твоя внучка - Червона Шапочка!
Бабуся (не припиняючи тренування): Смикни за мотузочку, внученька, - двері і відкриються!
Двері відкриваються, чутний гуркіт цебра і стукіт падаючого тіла.
Входять Синок і Зайці, волочачи бездиханного Вовка.
Синок: Ба-бу-ля, привіт! Як пожива... (зупиняється на півслові, розгублено розглядаючи Бабусю) Ой!... А чого це в тебе такі ве-е-ликі ноги?

Бабуся: Щоб міцніше стояти на своєму.
Синок: Бабусю, а чого це в тебе такі великі руки?
Бабуся: Щоб міцніше тримати зброю.
Синок: Бабуню, а біцепси в тебе чого такі великі?
Бабуся: Щоб відразу вирубувати непрошених гостей, щоб зайвих дурниць не бовтали! (робить хук правої).
Повний нокаут. Синок падає на руки зайцям.
Зайці: Диви-ти ти, бабко, із унучкою не кволо розібралася!..
Бабуся: У моєї внучки ключі вхідні є, вона в двері, як рекетир, не ломиться.
Дзенькіт ключів. Двері відкриваються, входить Червона Шапочка.
Червона Шапочка: Здраствуй, Бабуся! Поздоровляю тебе з Днем народ... (зупиняється на півслові, потрясенно розглядаючи Бабусю) Давно ми не бачилися, слухай... Культуризмом зайнялася? Волося пофарбувала? Зуби вставила? Лінзи носиш?..
Бабуся: Подарунок де?
Червона Шапочка: От, тримай. Торт "Кучерявий хлопець", трюфелі... Що це?..
Бабуся різко висмикує сумку, дістає безформний згорток.
Бабуся: Це п'ять пістолетів-кулеметів "УЗИ" з повним боєкомплектом. Подарочек що треба!..
Вовк (приходячи в себе): Це мій подарочек!.. тобто , товар. Зайці, гасите бабку, забирайте стовли!
Бабуся (зриваючи перуку і хустку): Капітан Пронин, особливий відділ. (наводить пістолет на Вовка) Руки нагору!
Вовк намагається бігти через двері.
Зайці скидають уші і перепиняють йому шлях.
Зайці: Лейтенант Хвостиків! Сержант Косой! Стояти, ви арештовані!
Вовк: Фермер Оселедець, Іван Спиридонович! Визнаюся щиросердно: зброю здав у лісі, добровільно - от цій дівчинці, того мужика в шапці (киває на Синка) перший раз бачу, сюди прийшов, тому що поспішав на допомогу жінці похилого віку, що потрапила у важку ситуацію.
Пронин: Ну, ти здоровий складати! Хвостиків, досьє!
Хвостиків (зачитує досьє): Терорист і торговець зброєю Колбасаев Хамиль Барабекович. По кличці Вовк.
Косой: Повинний був передати зброю зв'язковому по кличці Синок.
Пронин: Вивести!
Зайці ведуть Вовка і тягнуть Синка.

Пронин: А вам, дівчина, оголошую подяку від імені особливого відділу!
Червона Шапочка: Подяка - це добре, але де ж моя бабуся?
Пронин: Пенсіонерка Самоварова була ізольована в прикомірок - у повному обмундируванні, до вирішення конфлікту.
З'являється дійсна Бабуся, в окулярах і хусточці.
Бабуся: Здраствуй, внученько!
Червона Шапочка: Здраствуй, бабуся! З Днем народження тебе і з Новим Роком! Тільки от тортик твій, тістечка і маслинова олія - усі в лісі, під кущем, валяється...
З'являються мама Червоної Шапочки і Матильда.
Мама Шапочки: Не чекали?.. Поздоровляємо іменинницю! І представляєте, не одна я усіх утрачаю: коли ми сюди йшли, прямо під кущем знайшли цілий продуктовий набір!.. (дістає всі подарунки)
Шапочка: А ти хіба не співаєш із Павароті?
Мама: Я десь квитки на літак загубила... так і не знайшла. Довелося скасувати виступ.
Матильда: Нічого, мадам, Павароті вже ж як-небудь один справиться.
Бабуся: А давайте і ми без нього отут проспіваємо - нашу улюблену!..
ФІНАЛЬНА ПІСНЯ:
Дід Мороз: Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець!
Снігуронька: А свято наше продовжується!
Ведуча: На вас чекає виступ справжніх артистів.

Пан Коцький. Добрий день, любі друзі. А ось і я – Пан Коцький Котофей Іванович, а це моя подруга Лизавета Патрикіївна.
Лизавета Патрикіївна. А чого це тут так багато народу?
Пан Коцький. Свято ж у них! Новий Рік зустрічають.
Лизавета Патрикіївна. Новий Рік? Ой! А я й обновочки ніякої не підготувала. Я ж хотіла сукню собі чарівну купити, чи хоч пошити. Не встигла. Ой, лишенько!
Пан Коцький. Нема проблем. Я як у людей жив навчився і кроїти, і шити, і фасони вивчив. Ось тут треба сукню розширити, тут воланів на пришивати, й закріпити трояндами з кришталиками, тут зробимо пишні рукави, рукавички мережані.
Лизавета Патриіївна. І скільки це мені треба тканини?
Пан Коцький. (міряє) так… на рукава, так.. на спідницю… Метрів 10 я думаю вистачить.
Лизавета Патрикіївна. Скільки? 10 метрів? А це не багато?
Пан Коцький. (ображено) Ну, як хочеш! Шукай іншого кравця. Хай він тобі, напередодні самого Нового року іскрю пошиє, і волани пришиє, і рукави…
Лизавета Патрикіївна. Ну добре, добре, любчику. Ось тобі тканина.
Виступ фокусниці
Лизавета Патрикіївна. Ну, що, Котофею Івановичу, як моя сукня – готова?
Пан Коцький. Готова, готова! Я такий весь вправний майстер.
Лизавета Патрикіївна. Що це? Це ж не сукня. А де ж тут волани? Троянди, пишні рукави?
Пан Коцький. А що ти хотіла? Дала тканини, наче вкрала. Та й зараз міні в моді. Будеш ти на святі наймодніша.
Лизавета Патрикіївна. Я? Я мало тканини дала? Я тобі, котику, зараз добавлю! А що це в тебе виникує з-під костюма виглядає? Щось тканина мені знайома?
Пан Коцький. А, це нічого такого?
Лизавета Патрикіївна. Тобто!




Переглядів: 9633 | Додав: Kostin21 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 1
avatar
1
biggrin admin bash beer booze butcher clap sniper tease thumbup
avatar