Вересень – перший місяць осені, який розгортає нову сторінку в нашому житті. Це час, коли літо минуло, а надворі ще яскраво світить сонечко, зігріваючи нас своїм теплом. Саме цієї чудової пори у всіх школах лунає дитячий сміх, бо канікули позаду, а попереду розпочинається період навчання. Перший дзвоник – довгоочікуване свято для школярів, а особливо після тривалого карантину. Скільки ж позитивних емоцій випромінювалося від учнів, які раділи зустрічам із друзями, однолітками, однокласниками!

Усе так чудово, але обмеження через корона вірус унесли свої не зовсім приємні корективи. Свято Першого дзвоника довелося провести нетрадиційно. Замість урочистої лінійки, за участі усіх школярів, учителів, батьків та гостей, учні разом із класними керівниками були вимушені святкувати початок навчального року окремо, кожен у своєму класі. Хто влаштував солодкий стіл, хто співав, танцював, намагаючись хоч трішки зробити цей день дійсно святковим. Хочеться, щоб 1 вересня залишилося в пам’яті, особливо у першокласників , які йдуть уперше до школи, та 11 класу, для яких перший шкільний дзвінок – останній.

Саме для наймолодших та найстарших учнів була організована невеличка урочистість, традиційна для випускників і першокласників. Малечі було надано слово. Вони боязко, але впевнено розповідали вірші, пообіцяли старанно навчатися і стати достойною заміною школярам старших класів. На згадку про 1 вересня дітки отримали подарунки від випускників і в супроводі першої вчительки попрямували до свого класу.

Хочеться вірити, що цей день залишиться в пам’яті учнів, а школа стане для них другою домівкою.

Нехай навчальний рік буде початком чогось неймовірного. Усім хочеться побажати натхнення, наснаги, успіхів і всього найкращого.