Пролітають роки, віддаляючи від нас той час, коли кожен житель був бійцем. Але ніякі події не зможуть примусити забути подвиги, здійснені захисниками заради майбутніх поколінь.
 Останнім часом ми замислюємося, скільки крові треба було пролити й скільки людських страждань потрібно було знести, щоб ми спокійно спали, жили й навчались. Минуло вже 66 років, чималий час, а незагоєна рана на серці колишніх воїнів залишилась назавжди.
 Учні нашої школи теж пам’ятають героїв, які ризикували своїм життям заради Перемоги, їх залишилось у нашому селі лише 9.Постійно допомагає Балуті Івану Опанасовичу Бориславська Оксана, яка ходить до магазину, носить воду, а цього року садила картоплю та удобрювала город. Привітав з Перемогою Пекельника Івана Захаровича Кунштель Андрій, Ступакова Василя Макаровича й Шекопляса Олексія Павловича навідували Полторацька Яна та Некрасовська Ольга.  Симоненку Петру Павловичу допомагали носити воду та прибрати в кімнаті Липовка Андрій, Гайдук Світлана та Насалевець Маргарита. Також носили воду і дрова Тищенку Опанасу Івановичу Качура Марина, Тищенко Юлія, Черняк Аліна та Стародубець Юля. Шведа Івана Андрійовича відвідали Долгорук Юля, Швед Оксана, Зима Андрій та Зима Марина, вони прибрали йому біля двору, нарвали трави кролям і наносили води.
Кожному ветерану Великої Вітчизняної війни були вручені квіти та вітальні листівки, які діти змонтували власноруч на комп’ютерах. Цим людям дуже приємно, що їх згадують та шанують безмежними словами вдячності їхні нащадки.
Тож хай буде на нашій планеті мир і спокій, за це вклонімося сивим ветеранам, що живуть поряд із нами.
Сенченко Вікторія
|
