В межах області переважають денудаційні та водно-ерозійні форми рельєфу. На Чернігівщині поширені річкові долини, яри, ерозійні останці. В межах Новгород-Сіверського Полісся формуються карстові форми рельєфу – карстові лійки, блюдця пониження, карри.
Найбільш розчленованістю рельєфу виділяються північно-східні і південно-східні райони.
Чернігівська область лежить переважно в межах Придніпровської та Поліської низовин.
Чернігівщина не належить до областей з потужною мінерально-сировинною базою. Разом з тим, для надр області притаманна відносна різноманітність корисних копалин.
Паливно-енергетичні ресурси представлено торфом, нафтою і газом. За запасам торфу, які оцінюються в 250 млн. тон, область займає 3-є місце в країні. Перспективними для пошуків і видобутку торфу є надра Ріпкинського, Семенівського, Сосницького, Городянського та Прилуцького районів. Найбільшими родовищами є Замглайське, Крюківське, Ірванцівське, Гнилушське та Удай Північно-Західний.
Родовища нафти і газу пов’язані з Дніпровсько-Донецькою нафтогазоносною провінцією. Ці родовища розташовані на півдні області. Глибина залягання нафти коливається від 1700 до 4000 метрів, газу до 5000 метрів. Найбільші родовища нафти Гнідинцівське, Леляківське, Талалаївське, газу – Богданівське, Мільківське.
На Чернігівщині налічується 428 родовищ корисних копалин, серед яких 194 можуть розроблятися.
В Ічнянському районі знаходиться єдине у Україні родовище бішофіту – Ново подільське. Запаси бішофіту, розсол якого застосовують в бальнеології, складають більше 200 млн. тон.
В надрах області знайдено цілий ряд природних будівельних матеріалів. Це крейда (Путивське родовище Новгород-Сіверського району), поклади цементної сировини (Новгород-Сіверське і Форостовицьке родовища мергелю), гіпс (в межиріччі Сожу і Снову), піски, різні глини.
В надрах області є фосфорити, загальні запаси яких перевищують 102 млн. тон. Найбільшим є Розльотівське родовище в Коропському районі, яке розроблялося до 1933 року.