Чернігівська область
утворена 15 жовтня 1932 року. Площа області становить 31,9 тис. км2
(5,3% території України, 2-3 місце серед областей республіки), населення – 1162,6
тисяч чоловік (на 01.05.2006р.), в тому числі міське – 60%.
На території
Чернігівської області розташована крайня північна точка України – с.Грем’яч
Новгород-Сіверського району. Відстань між нею та крайньою південною точкою
України (мис Сарич у Криму) досягає 896 км.
Чернігівщина розташована
у межах двох природних зон – мішаних лісів (Полісся) і лісостепу. Зона мішаних
лісів охоплює більшу частину області (68% усієї площі).
Чернігівська область
займає досить вигідне економіко-географічне положення, що обумовлено рядом
причин: прикордонним положенням, близькістю до столиці України м. Києва,
сусідством із досить розвиненими регіонами сусідніх держав.
Зручне і
транспортно-географічне положення області. По території Чернігівщини проходять
транспортні комунікації міждержавного значення, зокрема залізничні магістралі
Київ-Москва, Гомель-Бахмач-Одеса, Гомель-Ніжин-Прилуки; автомагістралі –
Санкт-Петербург-Київ-Одеса, Київ-Москва.
Повністю судноплавною в
межах області є Десна, що дає можливість підтримувати економічні зв’язки по
лінії Дніпро-Десна з областями центру та півдня України.
В адміністративному
відношенні область поділяється на 22 райони, 3 міста обласного підпорядкування
(Ніжин, Прилуки та Чернігів, в межах якого виділяються Деснянський та
Новозаводський райони), 12 міст районного підпорядкування, 30 селищ міського
типу, 1494 сільських населених пунктів, які об’єднані в 524 сільські ради.