Чернігівщина розташована в
північно-східній частині України в басейні Десни. Область розташована в межах
географічних координат: 50º20' і 52º24' пн.ш., 30º28' і 33º32' сх.д. Із півночі
на південь її територія простягається майже на Чернігівська область утворена 15 жовтня 1932 року. Площа області становить 31,9 тис. км2 (5,3% території України, 2-3 місце серед областей республіки), населення – 1162,6 тисяч чоловік (на 01.05.2006р.), в тому числі міське – 60%.
На території
Чернігівської області розташована крайня північна точка України – с.Грем’яч
Новгород-Сіверського району. Відстань між нею та крайньою південною точкою
України (мис Сарич у Криму) досягає
Чернігівщина розташована у межах двох природних зон – мішаних лісів (Полісся) і лісостепу. Зона мішаних лісів охоплює більшу частину області (68% усієї площі).
Чернігівська область займає досить вигідне економіко-географічне положення, що обумовлено рядом причин: прикордонним положенням, близькістю до столиці України м. Києва, сусідством із досить розвиненими регіонами сусідніх держав.
Зручне і транспортно-географічне положення області. По території Чернігівщини проходять транспортні комунікації міждержавного значення, зокрема залізничні магістралі Київ-Москва, Гомель-Бахмач-Одеса, Гомель-Ніжин-Прилуки; автомагістралі – Санкт-Петербург-Київ-Одеса, Київ-Москва.
Повністю судноплавною в межах області є Десна, що дає можливість підтримувати економічні зв’язки по лінії Дніпро-Десна з областями центру та півдня України.
В адміністративному відношенні область поділяється на 22 райони, 3 міста обласного підпорядкування (Ніжин, Прилуки та Чернігів, в межах якого виділяються Деснянський та Новозаводський райони), 12 міст районного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1494 сільських населених пунктів, які об’єднані в 524 сільські ради.
