Напередодні 30-ої річниці виведення військ колишнього Радянського Союзу з Республіки Афганістан в актовій залі Жадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  імені Т.Г.Шевченка відбулася зустріч з учасниками цієї майже десятирічної війни.

Керівник Семенівського районного відділення української спілки воїнів Афганістану,  полковник запасу,  Мхітарян  Сейран   Герасимович розповів про свій військовий  шлях від рядового до офіцера.  Спочатку була служба  в складі групи радянських військ у Німецькій Демократичній Республіці, а в  1980-1981 командував розрахунком мінометної батареї, що дислокувалася  на афганській землі. Після закінчення Ульяновського вищого танкового командного училища  продовжив службу в Афганістані. Брав участь у виконанні бойових завдань, керував танковою ротою. Сейран Герасимович повідомив присутніх про роботу організації по військово-патріотичному вихованню молоді, про  участь афганців у  військових подіях на Сході України від самого їх початку і до наших днів.

Учасник бойових дій, нині полковник запасу, а в 1985-1987 роках  старший лейтенант Сокол Василь Іванович керував підрозділом по розмінуванню доріг та прилеглої території між тунелем Баграм та Джелалабадом, що недалеко від кордону з Пакистаном. Приходилося працювати в умовах жаркого клімату і частих обстрілів, знешкоджувати міни виробництва різних країн, які постачали їх моджахедам. Розмінування  проводили за допомогою броньованих машин,  спеціально навчених собак та міношукачів. А найчастіше використовували  звичайний збірний щуп.

Заступник голови Семенівського відділення УСВА Салімон Віталій Васильович доставляв для військових частин такі потрібні вантажі  до міста Шінданд на своєму ЗІЛ-130  у складі 126 окремого автомобільного батальйону. Розповів також про те, як швидко мужніють хлопці під час служби, про свого побратима-жадівця Полторацького Івана Павловича, про той суворий край і небезпечні дороги. Учням було цікаво побачити світлини, які розповідають про ті далекі 80-ті роки. Віталій Васильович також поділився своїми враженнями від мистецько-волонтерського заходу «Перша кобза Чернігівщини – захисникам Луганщини», учасником якого він був. Хвилиною мовчання вшанували  загиблих та нашого земляка – прикордонника Мотору Миколу Борисовича.

Виступаючі були єдині в думці, що всі військові конфлікти забирають  саме дороге – це життя людей і потрібно прикладати всі зусилля для уникнення або припинення  цих збройних протистоянь. Силами учнів школи для присутніх і гостей був даний невеличкий концерт.

Олександр Марущенко,

заступник директора школи з виховної роботи